вимірювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
вимірювати — [вием’і/р уватие] р уйу, р уйеиш … Орфоепічний словник української мови
виміряти — I в иміряти див. вимірювати. II вимір яти див. вимірювати … Український тлумачний словник
вимірювання — я, с. Дія за знач. вимірювати 1), 2). •• Абсолю/тне вимі/рювання вимірювання, яке засноване на прямому вимірюванні однієї або декількох основних величин. Відно/сне вимі/рювання вимірювання відношення величини до іншої однорідної величини.… … Український тлумачний словник
вимірюватися — ююся, юєшся і виміря/тися, я/юся, я/єшся, недок., ви/мірятися, яюся, яєшся, док. 1) Міряючись із ким небудь на палиці і т. ін., встановлювати чергу. 2) тільки 3 ос., недок. Виражатися в якій небудь мірі, величині. || перен. Визначатися. 3) тільки … Український тлумачний словник
вимірити — див. вимірювати … Український тлумачний словник
вимірюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до вимірювати 1), 2) … Український тлумачний словник
обмірювати — юю, юєш і обміря/ти, я/ю, я/єш, недок., обмі/ряти, яю, яєш і рідко обмі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Вимірюванням визначати розмір, величину чого небудь. 2) розм. Недомірювати щось кому небудь (помилково або з метою наживи). 3) тільки док.,… … Український тлумачний словник
перемірювати — юю, юєш і переміря/ти, я/ю, я/єш, недок., перемі/ряти, яю, яєш, рідше перемі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Вимірюючи, міряючи, визначати кількість чого небудь. || чим, а також у сполуч. зі сл. крок, нога і т. ін. перен. Долати великий простір.… … Український тлумачний словник
міряти — (визначати, установлювати величину, розмір когось / чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), вимірювати, виміряти, виміряти, вимірити, заміряти, замірювати, заміряти, зміряти, змірювати, зміряти; обмірювати, обміряти, обміряти, промірювати,… … Словник синонімів української мови